Діти, які не можуть знайти зв’язок із зовнішнім світом.

Вони не гірші і не кращі за звичайних дітей, вони просто інші.

Doctor Papa

Останнім часом мені довелося кілька разів зустрічатися з дітьми, які мали діагноз аутизм. Дуже добре я запам’ятала одного хлопчика. Це страшно – ти не знаєш як поводитися з ним, як він відреагує на твій жест, слово. Поступово, на чисто інтуїтивному рівні, я почала вгадувати настрій, розуміти, чому слідує така реакція. І раптом щось нове, незнайоме, лякаюче. Я ніколи не забуду, як він упав і почав стукати чолом об підлогу, я наближалася до нього, а він кричав ще голосніше, складалося враження, що він бачить щось страшне, чого шалено боїться. Іноді він бив себе, в цей момент його не можна було чіпати в жодному разі. Найцікавіше, що батьки дитини цілком спокійно ставилися до цих її “викрутасів” – так називала мама. Вони не усвідомлювали проблеми своєї дитини, не хотіли визнавати діагноз. іноді просто не звертали уваги на “викрутаси”, іноді – карали.

Цілком випадково мені в руки потрапила книга британського письменника Марка Хеддона. Назва книги абсолютно не приваблювала – “Загадкове нічне вбивство собаки”. Але прочитавши анотацію, я зацікавилася. Ця книга написана від імені 15-річного хлопчика Крістофера Буна, який страждає на аутизм.

Мені багато чого стало зрозумілим у поведінці того мого вихованця. Чому одні кольори викликають посмішку, інші – агресію чи страх. Чому він ходить кругами по килиму, не звертаючи при цьому уваги на предмети під ногами. Чому він забивається під стіл, коли заходять незнайомі люди чи лунає гучний звук. Чому не дає до себе доторкнутися. Книга знайомить із внутрішнім світом людини-аутиста, дитини. А ще книга вчить, як легко можна втратити щось чи когось у цьому житті, і як складно чи майже неможливо повернути назад. І ще – “брехня на благо” – яка її ціна!

Після книги я згадала про фільм, досить старий – “Людина дощу” (1988). Адже там теж Дастін Хоффман зіграв людину, вже дорослу, яка страждає на аутизм. Якщо порівняти книгу та фільм, у них дуже багато схожого, саме у поведінці хлопчика та чоловіка. Просто фільм показує зовнішній бік цієї проблеми, як до таких людей ставляться оточуючі. Книга ж більше про внутрішній світ не схожої на нас людини.

Дуже раджу прочитайте, подивіться. Може бути поряд з вами є ось такі “інші” люди.